Судова практика в умовах війни

Огляди судової практики

1. Кримінальні правопорушення, пов’язані з війною;
2. Вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану;
3. Соціальний захист і пенсійне забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей;

Велика Палата

1. Факт проживання однією сім’єю із військовослужбовцем до його загибелі має встановлюватися в порядку цивільного судочинства;
2. Злочин планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни здатні вчиняти особи, які можуть ефективно впливати на процеси у власній державі;

Касаційний адміністративний суд

1. Повістка, складена на виконання законодавства з питань військового обов’язку та вручена особі, не є рішенням чи дією суб’єкта владних повноважень;
2. Щодо надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
3. Зняття із військового обліку не є підставою для дозволу у перетині державного кордону під час дії воєнного стану та загальної мобілізації;
4. Щодо строку звернення до суду у справах, пов’язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців;
5. Факт бронювання військовозобов`язаного після призову не є поважною причиною для його звільнення з військової служби під час воєнного стану;
6. Щорічна разова грошова допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни до 5 травня 2022 р. мала складати 8 мінімальних пенсій, а не розмір, встановлений Порядком № 540;
7. Щодо призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
8. Військовослужбовці, відряджені до державних органів, установ та організацій мають право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168;
9. Для визначення розміру щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни до Дня Незалежності України у 2023 р. застосовується не Порядок № 754, а Закон № 3551-XII;
10. Правомірність дій ТЦК підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства;
11. Військовослужбовця може бути позбавлено додаткової винагороди лише у разі вчинення кримінального, адміністративного військового чи корупційного правопорушення;
12. Грошова допомога в разі загибелі (смерті) військовослужбовця не виплачується, якщо смерть стала наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп’яніння;
13. За зміст довідки про підтвердження безпосередньої участі відрядженого військовослужбовця у бойових діях несе командир підрозділу, до якого було відряджено військовослужбовця;
14. Обмеження щодо оприлюднення актів органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стану не стосуються громадського обговорення проектів рішень про зупинення діяльності закладів освіти;
15. Члени громадських організацій, що залучалися до участі в АТО, прирівнюється до працівників підприємств, установ і організацій, оскільки обставини їх залучення є подібними;
16. Одноразова грошова допомога 50% місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби не виплачується в разі звільнення за сімейними обставинами в особливий період;
17. Триваюча збройна агресія рф проти України не є поважною причиною для прогулу;
18. Перетин державного кордону на виїзд з України може бути заборонено особі, яка має право виїзду, за наявності інформації про неї в оперативних базах даних;
19. Дитина загиблого військовослужбовця, зачата за його життя та народжена після його смерті, належить до кола осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу;

Касаційний господарський суд

1. Положення Закону України про захист інтересів осіб в ІР-сфері під час дії воєнного стану не мають зворотної дії в часі;
2. Не допускається визнання грошових вимог кредиторів – юридичних осіб, створених та зареєстрованих за законодавством рф;
3. Під час воєнного чи надзвичайного стану та у 30-денний строк після нього позичальник звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов’язання, в тому числі при емісії облігацій;

Касаційний кримінальний суд

1. Апеляційний розгляд кримінального провадження без участі захисника, який просив відкласти засідання через необхідність з’явитися до ТЦК, є істотним порушенням вимог закону;
2. Заволодіння грошима з частково пошкодженого в результаті воєнних дій приміщення АЗС підлягає кваліфікації як крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану;
3. Обов’язковою ознакою дезертирства є мета ухилитися від військової служби не тимчасово, а назавжди;
4. Ухвала слідчого судді про скасування постанови прокурора про тримання під вартою, постановленої в особливому режимі воєнного стану, підлягає апеляційному оскарженню;
5. Не є кримінальним правопорушенням зберігання вогнепальної зброї, якщо воно пов’язане із захистом держави;
6. Посягання на майно співгромадян в умовах воєнного стану впливає на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;
7. Ухвала слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування через неможливістю забезпечити явку підозрюваного не підлягає окремому апеляційному оскарженню;
8. Звільнення від відбування покарання військовослужбовця, засудженого за невиконання наказу в умовах воєнного стану, не сприятиме запобіганню вчиненню правопорушень іншими;
9. Суд може визнати перерахування заставодавцем грошей, які були внесені як застава на підтримку ЗСУ, обставиною, що пом’якшує покарання;
10. Обвинувачений не вважається таким, що ухилився від суду, якщо не був належно попереджений про слухання та під час судового розгляду захищав державу;
11. Для встановлення дезертирства судам необхідно досліджувати та брати до уваги докази, які підтверджують наявність у військовослужбовця мети ухилитися від служби;
12. Виключення з обсягу обвинувачення особи, визнаної винуватою у виправданні агресії рф, епізодів злочинної діяльності до їх криміналізації, не впливає на кваліфікацію злочину, якщо вона продовжувала вчиняти такі дії і після їх криміналізації;
13. Позбавлення волі, призначене особі, визнаній винуватою у виправданні агресії рф, не може бути замінене на покарання з випробуванням через значну суспільну небезпечність вчиненого;
14. Одного лише бажання брати участь у воєнних діях по обороні України недостатньо для звільнення від відбування покарання з випробуванням;
15. В умовах дії воєнного стану суд має право проголосити лише резолютивну частину вироку з врученням учасникам провадження повного тексту вироку в день його проголошення;
16. Неможливість влаштуватися водієм міжнародних перевезень через обмеження виїзду чоловіків не звільняє від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів;
17. Реальне покарання у виді позбавлення волі, призначене чоловікові, який викрав майно з квартири жителів, що виїхали через бойові дії, не є надміру суворим;
18. Кримінальна відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень настає за умови, що дії такої особи були зумовлені її службовим становищем;
19. Відмова засудженого за ч. 2 ст. 309 КК співпрацювати з ворогом під час перебування в окупації не є підставою для його звільнення від відбування покарання з випробуванням;
20. Незастосування судом звільнення від відбування покарання щодо військовослужбовця, який викрав майно, передане військовій частині благодійною організацією, відповідає засадам призначення покарання;
21. Особа, яка переправляла через кордон ухилянтів за попередньою змовою з іншими особами, не підлягає звільненню від відбування покарання з випробуванням;
22. Призов засудженого за мобілізацією, отримання ним поранення під час бойових дій та проходження лікування не є підставою призначення більш м’якого покарання;
23. Суд може позбавити права керувати транспортними засобами особу, якій водійське посвідчення може знадобитися для евакуації з-під обстрілів;
24. Незастосування судом звільнення від відбування покарання до особи, визнаної винуватою у виправдовуванні збройної агресії рф, відповідає меті покарання та засадам його призначення;
25. Для встановлення дезертирства не важливо, коли в особи виник намір ухилитися від служби, – в момент самовільного залишення частини або вже в період незаконного перебування за її межами;
26. Особа, яка працювала у правоохоронних органах окупаційної влади, несе відповідальність за колабораційну діяльність незалежно від займаної там посади;
27. Пред’явлення підробленого військового квитка працівникам прикордонної служби утворює склад злочину використання завідомо підробленого документа;
28. 3 місяці арешту за колабораційну діяльність в освітній сфері – надто м’яке покарання;
29. Участь депутата ВР АРК у голосуванні за прийняття очевидно неконституційних та незаконних рішень про проведення загальнокримського референдуму утворює склад державної зради;
30. Звільнення від відбування покарання особи, яка в умовах воєнного стану ухилилася від мобілізації, створює в очах суспільства негативне враження безладдя й безкарності;
31. Дії особи, яка реалізовувала державну політику рф у військовій сфері на території АР Крим, підлягають кваліфікації як порушення законів та звичаїв війни;
32. Вчинення злочину в умовах воєнного стану як кваліфікуюча ознака не є тотожним поняттям до обставин вчинення злочину з використанням умов воєнного стану;
33. Склад злочину посягання на територіальну цілісність і недоторканність України не містить таких обов’язкових ознак, як час та місце його вчинення;
34. Вихід України з Конвенції від 22.01.1993 у зв’язку з військовою агресією рф передбачає припинення співробітництва судів та інших компетентних органів України з відповідними органами рф і рб;
35. Не зазначення при правовій кваліфікації ухилення від призову на військову службу такої ознаки, як особливий період, не є підставою для визнання неправильною такої кваліфікації;
36. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за ухилення від мобілізації через релігійні переконання, якщо доведе свою участь у відповідній релігійній організації;
37. Поняття «вчинення злочину з використанням умов воєнного стану», що обтяжує покарання, не має відношення до кваліфікуючої ознаки «вчинення злочину в умовах воєнного стану»;
38. Звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка ухилилася від мобілізації, демотивує інших військовозобов’язаних;
39. Ухвала слідчого судді про передання речових доказів (патронів) уповноваженій особі військової частини підлягає апеляційному оскарженню;
40. Одержання внутрішньо переміщеною особою виплат на проживання в результаті умисного приховання відомостей про наявність житла утворює склад шахрайства;
41. Як колабораційну діяльність слід кваліфікувати дії громадянина України, який зайняв посаду в.о. керівника підприємства в структурі окупаційної адміністрації держави-агресора;
42. Вчинення непокори військовослужбовцем тягне кримінальну відповідальність незалежно від настання суспільно небезпечних наслідків;
43. Звільнення судді з посади за порушення присяги не може свідчити про те, що він не є суб’єктом злочину державної зради;
44. Державною зрадою визнано дії працівниці «Укрпошти», яка передавала представникам країни-агресора відомості про дислокацію ЗСУ та місця влучань боєприпасів ворога;
45. Інформування ворога про переміщення зброї, боєприпасів та військових підрозділів має кваліфікуватися як державна зрада, якщо передані відомості не є державною таємницею;
46. Обсяг і зміст виконуваних завдань в незаконному воєнізованому чи збройному формуванні не впливають на кваліфікацію дій учасника такого формування;
47. Дії військовослужбовця, який здійснив постріл у бік групи осіб, чим спричинив смерть іншого військовослужбовця, кваліфікується як злочин проти встановленого порядку несення військової служби, а не проти життя та здоров’я особи;
48. Військовозобов’язаного, який ухилився від призову, але визнав вину, розкаявся і під час судового провадження вже проходить військову службу, може бути звільнено від відбування покарання;
49. Бажання продовжувати військову службу не є вирішальним для звільнення від відбування покарання військовослужбовця, який спричинив смерть товариша;
50. Умисне вбивство командира його підлеглим утворює склад злочину умисного вбивства особи у зв’язку з виконанням нею службового обов’язку;
51. Керівник і члени МСЕК, приймаючи рішення від імені комісії, є особами, уповноваженими на виконання функцій держави в розумінні Кримінального кодексу;
52. Здійснення кримінального провадження за відсутності депутатки держдуми рф, засудженої за посягання на цілісність і недоторканність України, не суперечить вимогам КПК;
53. Якщо заява військовослужбовця про повне визнання вини в дезертирстві не відповідає змісту наданих ним суду показань, суд не може обмежитися лише його показаннями;
54. Зайняття громадянином України посади в незаконно створеному окупаційному «органі», навіть без участі в його роботі, свідчить про вчинення колабораційної діяльності;
55. Доведений факт участі в терористичній організації є закінченим складом злочину, безвідносно до того, чи розпочали її учасники вчиняти конкретні злочини;
56. Дії військовослужбовця, який спочатку погрожував побоями начальникові а потім умисно вбив його, підлягають кваліфікації як убивство у зв’язку з виконанням особою службового обов’язку;
57. Відмова від військової служби за мобілізацією через належність до релігійної організації, віровчення якої не допускає користування зброєю, є ухиленням від призову;
58. Електронні докази з відкритих чи закритих мереж є основними доказами у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України;

Касаційний цивільний суд

1. Запровадження воєнного стану може бути визнано причиною для поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку спричинений такими обставинами;
2. Встановлювати факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу для отримання допомоги у зв’язку зі смертю військовослужбовця слід в адміністративному суді;
3. Клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду республіки білорусь не підлягає задоволенню;
4. Позов військовослужбовця про визнання права перебувати на квартирному обліку підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства;
5. Позов військової частини до військовослужбовця про відшкодування шкоди, завданої її майну, розглядається за правилами цивільного судочинства;
6. Позов військової частини про відшкодування шкоди в порядку регресу до військовослужбовця, який вчинив ДТП, розглядається за правилами цивільного судочинства;
7. Юридичний факт загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії рф проти України встановлюється в судовому порядку;
8. Гарантії неможливості виселення зі службового житла не поширюються на звільнених військовослужбовців, які раніше були забезпечені постійним житлом;
9. Щодо пролонгації договору оренди землі в умовах воєнного стану;
10. Як змінити встановлений судом спосіб спілкування батька з дитиною, яка виїхала з матір’ю за кордон через війну;
11. У справі про встановлення факту народження дитини на окупованій території представником може бути особа без статусу адвоката за довіреністю в електронній формі;
12. Не може бути зупинено провадження у справі з ініціативи відповідача на підставі того, що позивач служить у ЗСУ, якщо останній наполягає на продовженні її розгляду;
13. Незаконним є звільнення працівника, що вступив до добровольчого формування територіальної громади, без відібрання пояснення причин відсутності на роботі;
14. Спори щодо реквізиції майна для військових потреб підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства;
15. Роботодавець може звільнити працівника в разі неможливості забезпечення його роботою через знищення засобів виробництва внаслідок бойових дій;
16. За педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігається середній заробіток;
17. Законодавством встановлено позасудовий порядок отримання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;
18. Роботодавець не зобов’язаний зберігати за особами, призваними на військову службу, середній заробіток за місцем роботи на час проходження служби;
19. Зменшення кількості пацієнтів санаторію після введення воєнного стану не свідчить про неможливість його власника забезпечити працівника санаторію роботою;
20. Заборона безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність не поширюється на випадки виконання рішення суду;
21. Військова частина не може ініціювати встановлення в судовому порядку факту смерті військовослужбовця з метою передання закріпленого за ним майна;
22. Додаткова винагорода, що виплачувалася поліцейським в період воєнного стану до 16 листопада 2022 р., мала враховуються при визначенні розміру аліментів;
23. Забезпечення позову батька шляхом обмеження права виїзду дитини без його дозволу за межі України не позбавляє її можливості виїзду у безпечне місце в разі загрози її життю;
24. Не передбачено судового порядку визнання особи такою, що є непридатною до військової служби;
25. Факт батьківства загиблого військовослужбовця може бути встановлено в порядку окремого провадження, якщо особи, які також мають право на одноразову грошову виплату, не заперечують;
26. Справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги розглядаються судами цивільної юрисдикції;
27. Обмеження зупинення виконавчих дій та заміни стягувачів поширюються на пов’язаних із державою-агресором осіб, у тому числі й на юридичних осіб, створених в Україні;
28. Заява про встановлення факту постійного догляду за родичами для звільнення з військової служби не підлягає судовому розгляду;
29. Не поширюється гарантія збереження середнього заробітку на працівника, з яким призупинено дію трудового договору через відсутність роботи внаслідок війни;
30. Відсутність працівника на роботі в період дії воєнного стану не може бути кваліфікована як прогул без з’ясування причини відсутності.